«Стягнення грошової заборгованості з додатковими (штрафними) коштами (навіть у випадку, якщо відповідна умова не передбачена у тексті договору)»

В житті трапляються прикрі випадки коли одна із сторін в договорі «щиро» не бажає виконувати свої зобов’язання відносно сплати іншій стороні грошові кошти, що належать їй згідно умов договору, норм Закону, положень звичаїв ділового обороту. Інколи трапляється, що затримка в виплаті належних коштів триває багато місяців чи навіть років, а в договорі сторони сподіваючись на добропорядність та добросовісність іншої сторони не вказали посилання на конкретні заходи відповідальності за порушення умов договору. В такому випадку можливим варіантом санкції щодо порушника є застосування до нього заходів відповідальності передбачених законом. Зокрема, нормами статті 625 Цивільного кодексу України. Так, вказана норма Закону передбачає правило відповідно до якого: Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Як приклад, 05.12.2008 року громадянин А (кредитор) передав громадянину Б (боржнику) в позику в сумі 800 (вісімсот гривень) строком на один місяць (тобто до 06.01.2009 року-день повернення вказаної грошової суми), що підтверджується договором у письмовій формі (частина 1 статті 1047 Цивільного кодексу України) або розпискою або іншим документом (частина 2 статті 1047 ЦКУ). Будемо вважати, що цей договір є безпроцентним (пункт 1 частини 2 статті 1048 ЦКУ). Проте, повернув вказану грошову суму набагато пізніше, через 5 місяців після встановленої дати договором дати, а саме 06.06.2009. Таким чином громадянин А має законне право вимагати з громадянина Б сплати не лише сплати суми боргу – 800 гривень, а суми боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних. А це вже інша набагато більша сума, а саме: (800 х 1,029 х 1,015 х 101,4 х 1,009 х 1,005х 1,011) + (800 х (0,03 : 356 х 151)) = (868, 60) + (9, 93) = 878, 53 гривень. В цьому розрахунку: 800 – 800 гривень первинна сума боргу громадянина Б перед громадянином А. 1,029; 1,015; 101,4; 1,009; 1,005; 1,011 – індекси інфляції за період січень-червень 2009 року згідно даних офіційного видання «Урядовий кур’єр» 0, 03 – 3 % згідно норм статті 625 ЦКУ 365 – 365 календарних кількість днів у 2009 році 151 – 151 кількість днів у періоді прострочення з 07.01.2009 року по 06.06.2009. Таким чином як бачимо, сума 800 гривень та 878, 53 гривень (грошова сума яку має сплати з боржник: громадянин Б з урахуванням законом встановлених заходів відповідальності) є більш сприятливим варіантом для добросовісного кредитора.